Bondarivna (ballad) ~ Про Бондарівну (балада)


Please note: Tracks 9 and 10 are reversed on the CD track list. The correct order is 9. Song of Truth/10. Bondarivna.

Bondarivna is an example of a popular strophic ballad that entered the kobzar repertoire. Many versions of the song have been recorded from folk performers all over Ukraine. I learned it from Hryhory Kytasty in 1979, but rarely performed it until I re-learned it on the kobzarska bandura. The musical treatment is inspired by the version of Heorhiy Tkachenko, who sang and played it with the mixolydian lowered seventh step. Incidents like the one at the heart of the Bondarivna story [see English translation below] were unfortunately all too common in the small towns and villages of Ukraine in the 18th and 19th centuries, when there were few checks on the behaviour of the noble landowners.” ~ Julian Kytasty, 2015



(English translation by Julian Kytasty below ; Ukrainian text edited and prepared for publication by Olesya Nayduk’)

У містечку Богуславку Каньовського пана
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.

У містечку Богуславку сидить дівок купка
Межи ними Бондарівна, як сива голубка.

Прийшов до них пан Каньовський,
ще й шапочку ізняв, обійняв він Бондарівну,
та й поцілував.

– Ой не годен пан Каньовський мене цілувати,
Тільки годен пан Каньовський мене роззувати.

Ой шепнули подруженьки Бондарівні тихо:
– Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!

Ой тікала Бондарівна помежи домами,
А за нею два жовніри з гострими шаблями.

Ой повели Бондарівну помежи крамниці,
Прицілився пан Каньовський з срібної рушниці.

– Ой чи волиш, Бондарівно, ізо мною жити,
А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?

– Ой волю я, пан Каньовський, в сирій землі гнити,
Ніж з тобою по неволі на цім світі жити.

Ой як тільки Бондарівна та теє сказала,
Ой вистрелив пан Каньовський, Бондарівна впала.

Ой ідіте до Бондаря, дайте батьку знати,
Нехай де свою дочку в той світ виряджати.

А в нашої Бондарівни червонії стрічки…
Куди несли Бондарівну- кривавії річки.

Ой вдарили в усі дзвони, музики заграли,
А вже дівку Бондарівну навіки сховали.



In the town of Bohuslav, in the domains of Pan Kaniovsky,

Bondarivna, the cooper’s daughter, danced in her finery.


In the town of Bohuslav a group of girls sits together,
Among them Bondarivna, like a beautiful dove.


Pan Kaniovsky came up to them and doffed his cap,
He embraced Bondarivna and began to kiss her.


“You are not worthy, Pan Kaniovsky of kissing me –
You’re only worthy of unlacing my boots on my wedding night!”


Her friends whispered in alarm:
“Run away, Bondarivna, there will be trouble!”


Bondarivna ran all among the houses,
And after her two soldiers with sharp sabers.


They led Bondarivna out among the shops to the marketplace –
Pan Kaniovsky took aim with his silver rifle.


“Would you rather, Bondarivna, come live with me,
Or would you rather rot in the cold earth?”


“I would rather, Pan Kaniovsky, rot in the damp earth,
Than live with you against my will.”


Just as soon as Bondarivna uttered this,
Pan Kaniovsky fired, and Bondarivna fell.


Oh our Bondarivna wore such fine red ribbons,
Now wherever they carried her the red streams of blood flow.


Oh go to the cooper’s, let her father know,
Let him come and see his daughter off to the other world.


All the bells were rung, and the musicians played,
And now the girl Bondarivna has been buried forever.